Г.Тютюнник ток-шоу

Урок – ток – шоу

Тема уроку.  Морально-етичні  уроки доброти, чуйності, турботи  про рідних у повісті «Климко» Г.Тютюнника

Мета уроку: 

-         з’ясувати, які уроки доброти, чуйності, турботи взяли для себе учні, найбільш разючий  епізод, який їм запам’ятався, які  роздуми супроводжували учнів під час читання твору «Климко»;

-         виховувати  в учнів вищеназвані якості характеру;

-         розвивати почуття  відповідальності за свої вчинки (за відносини між собою), за свої слова, розвивати творче мислення.

Хід уроку

І етап. Організаційний момент

ІІ етап. Перевірка домашнього завдання

ІІІ етап.  Оголошення теми, мети і завдань уроку.

План роботи на уроці

1. Проведення ток-шоу з проблеми «Морально-етичні уроки доброти. Чуйності, турботи про рідних у повісті «Климко» Г.Тютюнника.

2. Обговорення і підсумок проведеного ток-шоу з визначеної  проблеми

ІУ етап. Проведення ток-шоу.

Слова ведучого. Усі ми  розуміємо, що які б  ситуації  у житті людини не траплялися, потрібно підійти до неї обдумано, виважено,  роздумливо, зберігаючи при цьому свою власну позицію,  порядність, людяність, доброту. Турботу за іншу людину.

     Недарма і  Творець заповідав нам любити і шанувати своїх батьків, любити свого ближнього, як самого себе.

     Як же ж ці дорогоцінні людські  якості. Доброта, чуйність, турбота за іншу людину, самовідданість розкрито Г.Тютюнником у повісті «Климко». Ці  високі моральні  людські якості розкрито у системі людських взаємин, які можна  схематично  зобразити у  вигляді потягу.

Доброта Чуйність Турбота милосердя

Климко і д. Кирило

Климко і Бочонок

Климко і водовоз

Климко і Зульфат

Климко І Н.М.

Климко і бабуся

Климко і дівчина

Климко І Мамка

Климко І неон. солдат

   O             O           O           O           O            O           O            O           O         O

  

  Тому й сьогодні на нашому ток-шоу присутні літературні герої повісті: Климко, д. Кирило, аптекар, Зульфат, Наталія Миколаївна, швець, тітка Марина.

Вони нам розкажуть, як  їм довелося зберегти ці якості, незважаючи на воєнне лихоліття?   Можна задати  питання героям. До слова запрошується Климко.

Климко. Виріс я у бідній селянській  сім’ї. Як ви знаєте, за творами, у Климка рано не стало батьків. Тому й  забрав мене до себе дядько Кирило на  виховання. Дуже цінував я у свому дядькові його доброту і чесність. Він до мене ставився, як до сина:  похвалить, обніме, принесе гостинчик. Як з трепетом чекав його з роботи. Дуже болісно я  переживав його трагічну загибель. І вирішив я, як би там не було, посаджу на  могилі дядька Кирила вишню, яка буде прикрашати цвинтар  щопори. У моєму житті  зустрічались ще багато хороших  щирих людей. Зульфат, мій однокласник, завжди був зі мною поруч. Допомагав облаштувати вагову, разом з ним було легше переносити життєві негаразди. Вчителька Наталія Миколаївна замінила нам із Зульфатом рідних людей, а з Олечкою ми  гралися, ніби з молодшою сестричкою. Усім цим людям мені хотілося віддячити. Я знав, що похід за сіллю буде нелегким, але відповідальність за життя близьких була серйозною. Дякую доброму аптекарю, який дав мені і харчі на дорогу, і гроші, і батьківські напутні слова, як у світі жити. На  Бочончиху не ображають за сухарі, бо не знає ця людина, що то воно голод.  А швець – ця справжня добропорядна людина. Він мені дуже допоміг із взуванкою, яка для мене була потрібна, як повітря. Такі лагідні очі в цієї людини, багацько в житті довелось йому перетерпіти, але доброту свою він зберіг для усіх нас. Як би я вижив після такої довгої дороги, бо пройшовши 200 км.  І  відчувши, що втрачаю сили,   коли б не  тітка Марина. Вона лікувала мене. Давала яблука, хліба, молока. Та ще й на дорогу для Олечки передала. Бажаю усім людям бути сердечними, жити в мирі і злагоді.

(Запитання до Климка : Климко, чи нестрашно було тобі в дорозі?)

Дядько Кирило.  Климко був мені за сина.  Допомагав в усьому. Справжній господар:  і наварить, і прибере.  Та й розумний до наук вдався.  Мені завжди хотілося йому гостинчика принести.  Хоч маленького, але з поїздки. Климко завжди мене виглядав з роботи:  чи вранці я приходжу, чи ввечері.  На свята старався Климкові купити солодощі:  морозива, цукерок. Люди, будьте  милосердними. Виховуйте в собі і в своїх дітей хороші моральні якості. Допомагайте усім і завжди.

(Запитання: Що найбільше ви цінуєте в людях?)

Бочонок, аптекар:  Усе своє життя я звик допомагати людям у позбавленні хвороб: кому куальцексом, кому аспірину призначу. А кого просто заспокою.  Климка знаю давно. Без жалю віддав гроші, які тримав у кишені, галети і дв життєву пораду: пристати до старенької бабусі в поміч,  поки життя налагодиться. Хочу сказати усім  людям.  Будьте уважними,  співчутливими один до одного, тримайтеся купи,  умійте вибачати.

(Запитання -  Скільком  людям   у житті ви допомоги. Чому?)

Зудьфат.  Климко – це мій  давній друг,  однокласник. Він  ніколи мене не  зраджував, не видавав секретів,   не ображав, не розпускав кулаків. По натурі він дуже спокійний. Боляче мені було, коли дізнався, що фашистський  снаряд зруйнував Кликові барак.  Потім я шукав Климка, хотів  по товариськи допомогти.  Після нашої зустрічі допоміг облаштувати його невеличку кімнату.  Дуже добре, що  переїхала до нас Наталія Миколаївна. Життя стало кращим. Для маленької Олі приніс  колиску ще свою.   Дуже вболівав за Климка, коли його довго не було. Бігав на  станцію щодня. Та ось на кінець замаячіла його постать.  Я кинувся до нього, але враз він впав. Ми з Наталією Миколаївною довго його  виходжували. 

     Шановні семикласники! Цінуйте своїх учителів, любіть школу, не зраджуйте своєї людяності.

(Запитання.  Що найбільше ти цінуєш в дружбі)

Наталія Миколаївна.  Повік буду вдячна Климкові і Зульфатові які в тяжку хвилину протягнули руку допомоги. Дуже переживали ми із Зульфатом за Климком. Була б побігла за ним, наздогнала, та  куди. Де він пішов? Климка знайшла пораненим. В його торбинці була маленька пляшечка з молоком. Це ж він для Олі його привіз. Так можуть вчинити тільки  самовіддані  сердечні люди.  Самопожертва його дуже велика.  Люди,  майте Бога в серці, будьте турботливими, добрими, бережіть один одного. І тоді життя  буде прекрасним.

(Запитання.  Скажіть, чим  були   схожі Зульфат і Климко, а чим – ні?)

Швець.  Дивлюсь на  цього босоногого хлопчину і думаю: «Яке ж складне життя  тобі випало,  хлопчино?», -  та й подарував йому взуванку. Хотілося  ще й  нагодувати його,  але грошей у  мене не було, бо й сам  бідував.  Пристроїв хлопчину до жіночки, у якої  була сіль.  Думаю, може підсобить йому, харч  дасть який – небудь.  А може, Климко  ще й залишиться  в неї. Допомагатиме та й не буде бити ноги по  сирій  холодній землі.  Бажаю усім людям думати не тільки про себе, а й про  свого ближнього.

Тітка Марина.   Думала собі:»  Що людині треба для щасті».   Виходить – дружну сім’ю. Побачивши добру, страдницьку, працьовиту  дитину, хотілося  всю материнську невичерпану любов передати йому.  Климко занадто вдячний. Ще перебуваючи в стані  хвороби, хотілося йому допомогти по господарству. Він і слово чемне скаже ,і пожаліє.   Люба дитина.   Турбувався за якусь  маленьку Олю  і молока для неї попросив.  Я дала в дорогу йому солі стільки, скільки він міг донести, і молока для дівчинки.

     Хотілося б, щоб усі люди стали добрішими, мали турботу про свого ближнього, цінували почуття. Може б і злочинців стало менше.  Люди, вмійте знайти зернину любові в собі і подарувати тим,  хто  поряд.

(Запитання. Яка риса характеру Климка вам найбільш запам’яталася. Розкажіть.)

У етап. Підсумок  ток-шоу.  (Мікрофон)

Вчитель.  - Скажіть, будь ласка, які  уроки ви  взяли для себе із сьогоднішнього ток-шоу. Чому?                        (Учні називають і пояснюють)

Вчитель. - Чи маєте ви в собі ці моральні якості?

-         Як ви гадаєте, як їх потрібно розвивати ?

-         Чи модно зараз бути добрим, турботливим, чемним? Доведіть.

УІ етап.  Оцінки

У етап.   Домашнє завдання.

     Прочитати «Зав’язь»  с. 377-380, переказати, виписати із енциклопедії, словника  літературне значення слова НОВЕЛА.